Публікації у ЗМІ

                                                                                                    УКРАЇНСЬКА ПОКРОВА.

14 жовтня велике християнське свято – Покрова Пресвятої Богородиці. В далекому 910 році  місто Константинополь  було оточене сарацинами –мусульманами. Всі віряни міста зібрались у Влахернському храмі на молитву. Один із вірян побачив над людьми Пресвяту Богородицю, осяяну небесним світлом, оточену ангелами. Богородиця молилась за мир, зняла з себе покрову та накрила нею усіх людей у храмі. Візантійці повірили, що Богородиця опікується світом та прагне миру і перемогли сарацинів. 14 жовтня у Візантії стали відзначати як Покрову Пресвятої Богородиці. На Русі це свято відзначають з х століття.

  Українське козацтво успадкувало віру у Пресвяту Богородицю, вважали її своєю заступницею і покровительницею. На честь Богородиці будували храми, з її ликом малювали хоругви, ходили з ними в походи, називали Богородицю Козацькою Покровою.  Ікона Божої Матері з омофором була в кожному козацькому курені, а головна січова церква завжди була Покровською. Віра, як показує наша історія, завжди ламає мури зла і приносить перемогу тим, хто стоїть на стороні добра, на стороні тих, хто боронить свій край, свою землю. Хіба не диво, не провидіння над Україною, що ЗСУ зламали хребет другій, по довжині у світі армії. Не тільки зупинили орду, але й заставили втікати з правічних українських земель. За перший місяць окупації російські війська втратили в Україні більше особового складу і техніки, ніж за десять років війни в Афганістані, в обох чеченських війнах. ЗСУ знищили щонайменше 12 російських генералів на передовій, заставили орків масово здаватись в полон.

Чернігів, Суми, Харків… Це ті північні регіони, через територію яких ворог спланував за лічені години добратись до серця України і через три дні пройти парадом по Хрещатику. Генерал-майор Віктор Ніколюк згадує про оборону Чернігова: «Це було масове застосування класичної методики. Тому спершу ми залучили всі засоби недопущення руху ворога територією України, а далі змінювали тактику. Застосовували змішані підрозділи: механізовані зі стрілецькими, підрозділи територіальної оборони, прикордонників, Нацгвардії. Вдалися до знищення логістичного забезпечення противника. Працювали розвідувальні групи і артилерія завдавала ураження. Ліквідували склади з боєприпасами та колони, які рухались. Завдяки місцевому населенню двічі знищили ешелон, на якому було близько двадцяти цистерн із паливом. Противник, який намагався оточити Чернігів, сам потрапив в оточення». Залишаючи ще уцілілу військову техніку ворог тікав так, що приходилось нашим військам наздоганяти.

І так Суми, Київ, Харків, а тепер і безстрашна Херсонщина звільняються від мороку «освободітєлєй, взвращьонних на  вєлікой русской культурє», культурі, яка експлуатує культ насилля по відношенню не тільки до свої народів, а, найперше, до тих, хто живе по кордонню імперії зла. І ця імперія не зупиниться, доки не розпадеться на попіл. Ніяка просвіта і демократизація цього багатоликого суспільства неможлива. Свідченням цього є могилянці 17 ст., які практично, вважали своєю місією  просвіту  північного монстра і створення там, за ідеєю Теофана Прокоповича, батьківщини для всіх народів росії, але з пам’яттю, що все почалося з Києва. Наївні києвомогилянці, Варлаам Ясинський, Стефан Яворський, Теофан Прокопович, Туфтало та інші через ідейну експансію на північ, роблячи власну кар’єру, будували рашистську імперію як батьківщину,  і дуже добре до цього докладались в ідеологічній і церковній площині. Як показує час, українські просвітителі, прагнучи принести захід на схід, сприяли безсвідомому творенню тюрми народів… Через століття ми пізнали їхню ідеологічну «батьківщину» у вигляді градів, кинджалів, сонцепйоків, фосфорних бомб, катувань, змасакрованої Бучі, Ірпіні, Ізюму, з денаціоналізацією українців в інших містах.

 Так, українці будували імперію, але ті, хто будував, мають законне право її зруйнувати. Українці своїм інтелектуальним рівнем і прагматизмом розвалили російську імперію і імперію зла радянську. Бог любить трійцю. Настав час третього чину: розвалити тюрму народів 21 століття. Карфаген не мусить більше відродитись. Під Покровом Божої Матері українці мають цю місію виконати

Слава Україні!

 

Депутат Хмельницької обласної ради

Галина Мельник